Ти біжиш і знову ніч не втримає в тобі сон.
Ти кричиш, минає час, як вода з долонь.
Про погоду довідки не цікаві і байдужі,
Все одно підуть плітки, як з дощу калюжі.

Запитай, із чого світ зроблений у себе -
Хто любив його колись, хто любив крім тебе?
Про ворожі почуття, замість пелюсткiв - шипи.
Все одно що зробиш ти - підуть плітки.

Приспiв:
Нестримне марево на очах вiд сліз,
Спростованi слова i непотрiбнi.
Тебе вiдтяв літак Москва-Новосибірськ,
Тепер назавжди ми у цьому винні.