Плакала, попід вікнами ходила
заглядала чи не вдома
після дивного прощання
й так до рання
Змучилась говорити все на краще
і твоє життя пропаще
вже нависло наді мною
дай спокою

Душа розквітає потроху
зневіра світлом лікується
живиться піснею моя душа
поглинає

Очі милувалися нечесно
прикидалися, що люблять
я була твоя потреба
ні, не треба
досить
ошукав мене навмисно
твоя інша живописна
жити далі вже спроможна
я тотожна

Душа розквітає потроху
зневіра світлом лікується
живиться піснею моя душа
поглинає

Душа розквітає потроху
зневіра світлом лікується
живиться піснею моя душа
наплужив
а тепер він журиться
ла ла ла ла