Полуднева спека

"Люблю" - сказала тобі, як в останній раз.
"Люблю, люблю" - прошепотів, прошепотів.
Але я втечу туди, де цвітуть сади, маю спокій де.
Ти мене знайдеш завжди лише там, де океан гуде.

Приспiв:
Полуднева спека, синя даль,
Довге літо на березі втіх.
Прохолоди нема ніде, на жаль.
Лід, як марево, тінь, як ніч.
Зупиняється час на день, на вік,
Там, де в спокою жду тебе.
Острови, під безоднею небес,
Самотні острови.

Втома світ обійма, і гойдає світ.
Лиш там нарешті наодинці я сама.
Марних буднів вже нема,
Спогадів нема і спокус твоїх.
Я на мить ніде, все йде, як іде, де океан гуде.

Приспiв:
Полуднева спека, синя даль,
Довге літо на березі втіх.
Прохолоди нема ніде, на жаль.
Лід, як марево, тінь, як ніч.
Зупиняється час на день, на вік,
Там, де в спокою жду тебе.
Острови, під безоднею небес,
Самотні острови.

Приспiв:
Полуднева спека, синя даль,
Довге літо на березі втіх.
Прохолоди нема ніде, на жаль.
Лід, як марево, тінь, як ніч.
Зупиняється час на день, на вік,
Там, де в спокою жду тебе.
Острови, під безоднею небес,
Самотні острови.

Марних буднів вже нема,
Спогадів нема, і спокус твоїх.
Я на мить ніде, все йде як іде, де океан гуде.

Я на тих островах, у затоках сповідань,
У лагунах снів, де так хороше мені.

Приспiв:
Полуднева спека, синя даль,
Довге літо на березі втіх.
Прохолоди нема ніде, на жаль.
Лід, як марево, тінь, як ніч.
Зупиняється час на день, на вік,
Там, де в спокою жду тебе.
Острови, під безоднею небес,
Самотні острови.

Приспiв:
Полуднева спека, синя даль,
Довге літо на березі втіх.
Прохолоди нема ніде, на жаль.
Лід, як марево, тінь, як ніч.
Зупиняється час на день, на вік,
Там, де в спокою жду тебе.
Острови, під безоднею небес,
Самотні острови.

Приспiв:
Полуднева спека, синя даль,
Довге літо на березі втіх.
Прохолоди нема ніде, на жаль.
Лід, як марево, тінь, як ніч.
Зупиняється час на день, на вік,
Там, де в спокою жду тебе.
Острови, під безоднею небес,
Самотні острови.

Приспiв:
Полуднева спека, синя даль,
Довге літо на березі втіх.
Прохолоди нема ніде, на жаль.
Лід, як марево, тінь, як ніч.
Зупиняється час на день, на вік,
Там, де в спокою жду тебе.
Острови, під безоднею небес,
Самотні острови.