Многоуважаемый,Иосиф Давыдович!
Первой моей поездкой в Москву была свадебная, в декабре 1973 года.
А первый концерт в гостиннице ,,Россия", который мы с моей любимой Надюшей посетили - был Ваш концерт! Он остался в памяти на всю жизнь. Огромное Вам спасибо.
От всего сердца хочу Вам подарить несколько своих стихов.
С уважением - Владимир Мангов.
ВЕТЕРАНЫ
Иосифу Кобзону
День Победы - это радость и слезы.
Фронтовикам - это встречи и грезы.
Вновь бокалы подняты за Победу,
За друзей, обещавших: ,, Приеду-у - у!”
Свечи яркие зажглись на каштанах,
Расцвели тюльпаны для ветеранов.
Замерла тишина, как в сорок пятом –
Непривычна она седым солдатам.
Припев: Ветераны, ветераны!
Вам сладок Отечества дым.
Ветераны, ветераны!
С Вами,наш народ непобедим!
Внукам к Родине передали любов.
Детей учите, не бояться врагов.
Вы, как и прежде,бъете фрицев во сне,
Приближая победу в страшной войне.
Меньше, с той войны, остается солдат.
Больше, как ни горько,поминальных дат.
Жизнь на Земле,к счастью, продолжается,
Новое племя за мир сражается!
Припев.
ВАМ, ВЕТЕРАНИ!
Муз. Ф. Панич
Життям розставлені капкани
У боротьбі здолали ви.
В день Перемоги, вам каштани
Запалюють свої свічки!
Непереможна ваша воля
І правнукам теж перейде,
А юність ваша світлочола
Й через віки, знов розцвіте!
Приспів:
Нескорені -- святі ви, Ветерани,
Вкраїни дочки і сини!
Хай пам`ять не тривожать рани,
Хай більше світ не зна війни!
Фашизму ви хребет зламали,
Звільнили людство від чуми.
І слів гучних не промовляли –
Війни героями були!
Любов до вас, вам Ветерани,
Зліта салютом в небеса.
Для нас, ви первоцвіти ранні,
Ви наша гордість і краса!
Приспів.
НЕПЕРЕМОЖНІ
Ніхто не вміє так чекати,
Ніхто не вміє так любить!
Не кожного зустріла мати,
Щастя слізьми змогла омить.
Яка у вас небесна сила!
Віра, яка у вас цвіте?
Війна вас дружбою зміцнила –
Й через віки у бій веде.
Ніхто не вміє так чекати,
Ніхто не вміє так любить!
До Перемоги йшли роками,
Сил вистачало німців бить.
Фронтовики! Вам, ветерани,
Воєнний незабутній час.
Хоч бойові й тривожать рани,
Не перемогти нікому вас!
ЖІНОЧІ ДОЛОНІ
Натружені руки бабусі –
Це мудрість життя сивоніжна.
Найтепліші руки матусі –
Дитинство моє босоніжне.
Приспів:
Жіночі долоні, у вашім полоні
Я в долі прошу майбуття.
У руки жіночі, у рідні долоні
Закоханий на все життя!
Дружини коханої руки –
Це любові ніжне вітання.
Наймиліші донечки руки –
Душі батьківської світання.
Приспів.
Поглядую знову в віконце,
Щасливим де був у полоні.
Теплом гріли мене, мов сонце,
Святі від любові долоні.
Приспів.
МАМИНА ТУРБОТА
Від дня народження і все життя
Дітей обіймає турбота мами.
Спокійними всі були за маля,
Матусині руки коли тримали.
Присутність тата у рідній хаті --
Це спокій і захист, і ніжна любов.
Але до грудей, як зможе взяти,
Коли немовлята захничуть знов?
Приспів:
В самопожертві заради дітей
Турбота мамина є незрівнянна!
Вона найсвятіше, що є у людей –
Турбота мамина завжди весняна!
В квітах стодола, пиріг запашний –
Матуся щаслива дітей стрічає.
Життєвий шлях у них теж нелегкий –
Снів серце мамине майже не знає.
Сяє, немов Віфліємська зоря,
Посмішка ніжна її вечорами.
Сповненна світла, тепла і добра
Летить лебідкою турбота мами!
Приспів.